курити

курити
I
(що й без додатка — цигарку, сиґару тощо), палити (зазв. люльку), смалити; кадити (чим і без додатка), дими[і]ти (чим і без додатка); покурювати, розкурювати, попахкувати (проводити час за курінням)
II
(роблячи що-н., здіймати куряву, пил; виділяти в повітря дрібні часточки чогось); пилити, порошити, пилюжити (піднімати пил, виділяти його з себе, зі своєї поверхні)
III
див. гнати I, 2), димити I

Словник синонімів української мови. 2014.

Поможем написать курсовую

Смотреть что такое "курити" в других словарях:

  • курити — I курю/, ку/риш, недок. 1) перех. і без додатка. Вдихати й видихати дим якої небудь речовини, перев. тютюну. Курити люльку. 2) перех. і неперех. Спалюючи певні речовини, наповнювати приміщення ароматичним димом. Курити фіміам. 3) перех. Добувати …   Український тлумачний словник

  • курити — 1 дієслово недоконаного виду палити курити 2 дієслово недоконаного виду пилити, порошити …   Орфографічний словник української мови

  • Куритиба — (Curitiba), город на юго востоке Бразилии, административный центр штата Парана. 842 тыс. жителей (1991; с пригородами 2,3 млн. жителей, 1995). Международный аэропорт. Целлюлозно бумажная и деревообрабатывающая, пищевкусовая, текстильная,… …   Энциклопедический словарь

  • Куритиба — іменник жіночого роду місто в Бразилії …   Орфографічний словник української мови

  • пакати — курити, палити …   Зведений словник застарілих та маловживаних слів

  • покурити — I курю/, ку/риш, док. 1) перех. і без додатка. Курити якийсь час (див. курити I). 2) перех. Викурити всі цигарки, сигарети і т. ін. чи багато цигарок, сигарет і т. ін. 3) неперех., перев. із запереч., перен., розм. Про неможливість здійснити що… …   Український тлумачний словник

  • докурювати — юю, юєш, недок., докури/ти, курю/, ку/риш, док., перех. і без додатка. Закінчувати курити; курити до кінця, до певної межі …   Український тлумачний словник

  • кадити — каджу/, ка/ди/ш, недок. 1) Махаючи кадилом (кадильницею) під час церковного обряду, курити ладаном або іншими пахучими речовинами. 2) перен., розм. Випускати, виділяти дим або чад, запах; курити …   Український тлумачний словник

  • курець — рця/, ч. і ж. Той, хто курить (див. курити I 1)), має звичку курити …   Український тлумачний словник

  • куритися — I и/ться, недок. 1) Те саме, що куріти I. || Про ароматичні речовини. 2) над чим, з чого, безос. Підніматися клубками вгору (про дим). 3) Виділяти випари, пар; оповиватися туманом; парувати. 4) Вкриватися вихорами пилу, снігу тощо. II ку/риться,… …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»